Пам’ятник жертвам Чорнобильської катастрофи та учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

У затишному міському парку Новогродівки знаходиться особливе місце тиші, скорботи та глибокої шани – Пам’ятник жертвам Чорнобильської катастрофи та учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Для Новогродівської громади цей меморіальний знак завжди був символом самопожертви, мужності та незламності наших земляків, які в один із найтрагічніших моментів історії закрили собою світ від невидимої ядерної загрози.

Коли 26 квітня 1986 року вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС розділив життя мільйонів людей на «до» і «після», жителі Новогродівської громади не залишилися осторонь. Десятки наших земляків –  шахтарі, будівельники, водії, медики, інженери та військовослужбовці – вирушили в зону відчуження, аби приборкати розбурханий атом.

Особливу роль у ліквідації наслідків катастрофи відіграли саме гірники Донеччини. Шахтарі, які звикли до надважкої праці під землею, прокладали тунель під пошкодженим реактором, працюючи в екстремальних умовах високої радіації та спеки, щоб запобігти потраплянню радіоактивних речовин у ґрунтові води. Ціною власного здоров’я, а нерідко й життя, вони зводили захисний саркофаг і рятували майбутні покоління.

Ініціатива створити у Новогродівці місце, де можна було б вклонитися подвигу героїв-чорнобильців та вшанувати пам’ять померлих, належала самим ліквідаторам. Завдяки наполегливості місцевого осередку Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» та щирій підтримці небайдужих мешканців і керівництва міста у міському парку постав цей меморіал. Він став не просто пам’яткою, а живим нагадуванням про те, якою дорогою ціною дістається безпека людства.

Протягом десятиліть двічі на рік – 26 квітня, у Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу, та 14 грудня, у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – біля пам’ятника збиралася вся Новогродівська громада.
Сюди приходили самі ліквідатори, родини померлих героїв, представники місцевої влади, трудові колективи та школярі. Мітинги-реквієми, поминальні молебні, щирі слова вдячності, хвилина мовчання та живі квіти біля підніжжя монумента виховували в молоді повагу до людей, які здійснили тихий, але величний подвиг.

Сьогодні Новогродівська громада перебуває у тимчасовій окупації, а жителі змушені жити далеко від рідних домівок. Проте відстань і випробування війною не здатні стерти нашу пам’ять.
Історія громади – це насамперед її люди. Ми свято бережемо спогади про кожен пам’ятний знак рідного міста, про мужність наших ліквідаторів, про їхню безкорисливість і любов до рідної землі. Пам’ятаємо кожного, шануємо живих і схиляємо голови перед тими, хто відійшов у вічність.